- мандрьоха
- -и.2) ж. Розпусна жінка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
мандрьоха — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга зневажл. мандрьоха 2 іменник жіночого роду, істота розпусна жінка лайл … Орфографічний словник української мови
бродяга — (бездома, зубожіла людина, яка не має постійного місця мешкання), мандрьоха, волоцюга, приплентач, галайда, швендя, пройдисвіт, приблуда, приблудько, поволока, бурлака, тягака, циганюка, забіга … Словник синонімів української мови
волоцюга — 1) (бездомна людина, яка живе з крадіжок, жебрацтва, постійно змінюючи місце перебування), пройдисвіт, безхатченко, блудяга, галайда, волоцюга, мандрьоха, торбар, старець Пор. бродяга 2) (той, хто полюбляє волочитися за ким н.), залицяльник,… … Словник синонімів української мови
розпусниця — (розпусна жінка), розпутниця, безпутниця, потіпах[к]а; гріховодниця, бахурка, хвойда, шльондра, мандрьоха, перелюбка, перелюбниця, блудниця (та, яка веде розпусне статеве життя) … Словник синонімів української мови